МЕТОДИЧНА РОБОТА

Ревчун Тетяна Олексіївна - учитель англійської мови вищої кваліфікаційної категорії, "учитель-методист".

Вивчення нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем у відповідності до науково-методичної проблеми школи та кафедри.

Робота над  індивідуальною методичною та  психолого-педагогічною проблемою: “ Розвиток ключових життєвих компетентностей учнів шляхом забезпечення інтегрованості змісту уроку  іноземної мови». Проведено майстер-клас з даної теми на засіданні кафедри.

Проведення майстер-класу на засіданні кафедри  з теми: «Методи і прийоми навчання лексиці на уроках англійської мови в початковій школі»(2016)

Підготовка матеріалів та проведення майстер-класу: «Інтерактивні види роботи в літньому мовному таборі» для курсантів КІОПП.(2017)

 Проведення відкритих уроків (або позакласних заходів з предмета) на міському рівні (дата, тема) позакласний захід до Дня Подяки ( листопад 2018), участь в заході «Всі прапори завітали до нас» (червень 2019).

 Проведення відкритих уроків(або позакласних заходів з предмета) на обласному рівні (дата, тема) відкритий урок «Travels and Holidays» (лютий 2017), відкритий урок «Healthy Lifestyles»(березень 2018).

Участь у методичній роботі на рівні міста(області) (виступи, презентація досвіду роботи,  презентація методичних напрацювань, робота в творчій групі тощо)

Проведення практичного заняття з особливостей ЗНО з англійської мови 2017 року для обласних слухачів  курсів КОIППО (лютий 2017).

Проведення майстер-класу: «Інтерактивні види роботи в літньому мовному таборі» для курсантів КІОППО (травень 2017).

Проведення практичних занять з особливостей ЗНО з англійської мови 2018 року з курсантами КОІППО (березень 2018).

Проведення занять з вчителями міста на базі КОІППО з питань підготовки учнів до здачі ЗНО у 2019 році (жовтень 2018).

Проведення занять з учителями області на базі КОІППО з питань підготовки учнів до здачі ЗНО у 2020 році (січень 2020).

Участь у міських, обласних  конференціях, фестивалях

Участь у проведенні семінару, організованого MM Publications на базі КОІППО  з питань підготовки ДПА (2016)

Участь у проведенні вебінару видавництва Macmillan “ Independent Assessment – 2018” та семінару з презентації підручника видавництва Get 200 (exam preparation course for Ukraine) (2018)

Участь у проведенні семінару видавництва Express Publishing щодо використання навчальної платформи  підручника On Screen.(2019).

( національна) Перевірка письмових робіт учасників ЗНО  щорічно з 2012 року.

Координація роботи учнів  в проекті Generation Global(Велика Британія). Проведення відеоконференції:

 з  теми «Festivals» - 2018;

 з  теми «Hobbies» - 2019;

 з теми «Global Issues» -2020.

 Участь учнів у всеукраїнському конкурсі англійської мови    Гринвіч

З 2018 року –  керівник обласної  секції МАН.  2019 –II місце (Буряков В.)

.Результати участі учнів у міських олімпіадах(за останні 5 років)                                                                   Бойко Єлизавета    8-А  ІІ місце-2018, 2019       

Результати участі учнів в обласних  олімпіадах (за останні 5 років)                                                                Бойко Єлизавета    9-А  ІІІ місце- 2019

Друк у фахових виданнях –  стаття «Проблеми екології душі у творчості В.О. Сухомлинського» у збірці науково-методичних робіт КОIППО, 2019 р.

Методи і прийоми навчання лексиці на уроках англійської мови в початковій школі

 План

1. Зміст навчання лексиці в початковій школі

2. Особливості пам’яті та уваги учнів початкової школи, що обумовлюють вибір методики роботи зі школярами початкової ланки з вивчення лексики

3. Процес засвоєння лексичного матеріалу

4. Ефективні вправи  для засвоєння лексики

5. Література

 

 

 Зміст навчання лексиці в початковій школі

Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою - з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкування. Отже, лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.

Скільки слів в англійській мові?

Однозначної відповіді на це питання не існує, оскільки немає єдиної системи підрахунку слів в англійській мові. Хтось думає, що вважати слід лише слова, не беручи до уваги їх словоформи. А хтось навпаки підраховує всі разом, враховуючи сленг, терміни, спеціалізовану лексику. Тим не менш, ми будемо спиратися на інформацію, яку надає певна організація, що знаходиться в штаті Техас, США.

Мова йде про компанію «Global Language Monitor» (GLM), яка спостерігає і фіксує поширення слів англійської мови по всьому світу. Цю свою діяльність організація почала сім років тому. GLM враховує слова, занесені в загальноприйняті словники англійської мови (Oxford English Dictionary, Merriam-Webster’s, Macquarie’s), підраховує нові мовні утворення в паперових та електронних засобах масової інформації, науково-технічній літературі, блогах, соціальних мережах.

Так скільки ж слів в англійській мові на даний момент? За версією GLM, зараз англійська мова налічує 1 мільйон 4910 слів. Причому згідно зі статистикою, нове слово в англійській мові з’являється кожні 98 хвилин (у день 14,7 слів). А ось мільйонний рубіж було подолано 10 червня минулого року в 10.22, коли ця компанія зафіксувала ще одне нове слово Web 2.0, що означає нове покоління всесвітньої комп’ютерної мережі.

Тепер ми знаємо відповідь на питання, скільки слів в англійській мові. До речі, щоб бути зафіксованим і отримати статус «нового» слова, йому доводиться для початку помелькати в ЗМІ та соціальних мережах не менше 25 тисяч разів. Тобто, шлях нелегкий, але нагорода того варта – можливість бути занесеним у словниковий склад англійської мови!

Слів-то вже більше мільйона. Зрозуміло, що знати їх усі не буде ніхто й ніколи. Як же визначити, скільки слів в англійській мові необхідно вивчити, щоб стерпно нею володіти? Згідно з підрахунками лінгвістів, середньостатистичному чоловіку досить знати 1500 найбільш уживаних слів, щоб спілкуватися в повсякденному житті. Вони, по ідеї, повинні надати майже 100% нормального сприйняття розмовної мови. Якщо ми говоримо про читання англійською мовою, то для розуміння прочитаного знадобиться інша цифра – 3000-4000 слів. А ось письмова мова зажадає на п’ять тисяч слів більше. У цілому активний словниковий запас освіченої людини становить від 10 до 20 тисяч слів. У пасиві може бути в два, а то і в три рази більше. Грань в 70 000 слів дозволяє назвати людину «лінгвістично обдарованою».

Типи словникового запасу

Словниковий запас читання

Особистий словниковий запас читання — це всі слова, які дитина може розпізнати під час читання. Це найбільший тип хоча б тому, що він включає інші три.

Словниковий запас слухання

Особистий словниковий запас слухання — це всі слова, які учень може розпізнати, коли чує як хтось говорить. Цей запас може збільшуватися завдяки контексту і тону голосу.

Письмовий словниковий запас

Особистий письмовий словниковий запас — це всі слова, які він/вона може застосовувати на письмі. На противагу попереднім двом типам, письмовий словниковий запас заохочує сам користувач.

Усний словниковий запас

Особистий усний словниковий запас — це всі слова, які дитина може використовувати в мовленні. Унаслідок спонтанної природи усного словникового запасу, слова часто застосовуються неправильно. Таке невірне застосування – хоча й незначне та ненавмисне – може бути скомпенсоване виразами обличчя, тоном голосу чи жестами рук.

За підрахунками вчених по завершенні початкової школи учні повинні володіти близько1000 лексичних одиниць.

Успішне оволодіння іноземним лексичним матеріалом – одна з найважливіших умов засвоєння мови. У той же час існують великі труднощі щодо накопичення лексичного матеріалу. Одна з причин цього – безмежність мови, її словникового складу. Для досягнення досить швидких результатів необхідно обмежити обсяг виучуваного лексичного матеріалу, ретельно вибирати перспективні напрями засвоєння мови. Це може бути лексика повсякденного спілкування, тематика і зміст якої достатньо відображені у навчально-методичних комплексах.

Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу.

У шкільному лексичному мінімумі розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.

Шкільний лексичний мінімум

Активний лексичний мінімум - це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися:	Пасивний лексичний мінімум - це та лексика, яка потрібна учням для
■    для вираження власних думок в усній (говоріння) чи письмовій (письмо) формах; ■    для розуміння чужих думок, сприйнятих в усній (аудіювання) чи письмовій (читання) формах.	■    для  розуміння  чужих думок, сприйнятих в усній (аудіювання) чи письмо­вій (читання) формах.

Види лексичних навичок навичок:

репродуктивні лексичні навички, тобто навички правильного вживання  в говорінні та письмі;

рецептивні лексичні навички, тобто навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні;

навички обґрунтованої здогадки про значення ЛО, що відносяться до потенційного словника при читанні та аудіюванні;

навички користування різними видами словників.

Перш ніж перейти до розгляду процесу засвоєння лексичного матеріалу молодшими школярами, варто звернути увагу на особливості  їх пам’яті та уваги.

Особливості пам’яті та уваги учнів початкової школи

Пам’ять можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запам’ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Навіть у немовлят пам’ять виступає в своїй елементарній формі - запам’ятовування і подальшому розпізнаванні життєво важливих для дитини впливів. На ранніх етапах розвитку пам’ять включена в процес сприйняття, має мимовільний характер. Мимовільно запам’ятовується той матеріал, який включений в активну діяльність. На запам’ятовування впливає називання об’єктів словом, їх привабливість для дітей.

На розвиток дитини суттєвий вплив чинять всі види діяльності дитини, але гра серед них займає ведуче місце. Адже мета запам’ятати і пригадати при виконанні ролі має для дитини наочний, конкретний зміст. Один із важливих шляхів генезису пам’яті дошкільнят - розвиток її опосередкованості, запам’ятовування за допомогою допоміжних засобів. Це зближує пам’ять з мисленням, розвитком знаково-символічної функції свідомості.

Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам’ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. 

Удосконалення змістової пам’яті в цьому віці дає можливість освоїти велику кількість раціональних способів запам’ятовування. Коли дитина усвідомлює учбовий матеріал, розуміє його, то одночасно вона і запам’ятовує. 

У першокласників (як у дошкільнят) добре розвинута мимовільна пам’ять, яка фіксує яскраві, емоційно насичені для дитини відомості і події її життя. Але багато з того, що приходиться запам’ятовувати першокласнику в школі, є для нього цікавим і привабливим. Тому мимовільної пам’яті тут недостатньо. Немає сумніву в тому, що зацікавленість дитини в шкільних заняттях, її активна позиція, висока пізнавальна мотивація являються необхідними умовами розвитку пам’яті. Доречним являється твердження, що для розвитку пам’яті корисні не стільки спеціальні вправи на запам’ятовування, як формування зацікавленості до занять, до окремих учбових предметів, розвиток позитивного відношення до них. Практика показує, що одного інтересу до навчання недостатньо для розвитку довільної пам’яті як вищої психічної функції.

Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.

Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення.

Цю інформацію варто пам’ятати в процесі підготовки і проведення навчання лексиці  школярів початкової школи.

 

Процес засвоєння лексичного матеріалу

У процесі засвоєння лексичного матеріалу  можна виділити наступні етапи:

1) етап ознайомлення учнів з новим ЛО – семантизація ЛО;

2) етап автоматизації дій учнів з новими ЛО

Ознайомлення з новою лексикою проводиться у 2 способи- перекладний та неперекладний

Перекладні способи  розкриття значень іншомовних ЛО включають: однослівний переклад (англ.: table  - window  bird –птах, salt – сіль );

багатослівний переклад (англ.: go – їхати, йти, летіти, пливти);

поза фразовий переклад (цей спосіб застосовується в інтенсивних методах;

тлумачення значення або пояснення ЛО рідною мовою (англ.: big – означає величину, розмір; tall високий (про людей)   high високий (про предмети);

дефініція/визначення (англ.: watch - годинник, який носять на руці або в кишені).

До безперекладних способів  розкриття значень іншомовних ЛО відносяться:

 наочна семантизація – демонстрація предметів, малюнків, картин, жестів, рухів тощо;

мовна семантизація:

а) за допомогою контексту, ілюстративного речення/речень (англ.: The basket weighs 5 pounds);

б) зіставлення однієї ЛО з іншими відомими словами іноземної мови — за допомогою антонімів і зрідка синонімів (англ.: cold-warm, quick-slow);

дефініція - опис значення нового слова за допомогою  уже відомих слів (англ.: a teenager - a person from 13 to 19 years of age;

тлумачення значення  ЛО іноземною мовою (англ.: sir - a respectful term of address to a man).

Названі способи семантизації мають свої переваги і свої недоліки. Вибір способу  семантизації залежить від цілого ряду факторів, насамперед від особливостей самого слова: його форми, значення, сполучуваності, збігу або розбіжності  зі словами рідної мови. Так, слова, що виражають абстрактні поняття, недоцільно  семантизувати за допомогою унаочнення або ілюстративного речення, а слова, що виражають поняття, які відсутні в рідній мові учнів, — за допомогою  однослівного перекладу. 

 Більша частина лексики на початковому етапі засвоюється учнями з двох сторін: для розуміння при читанні й на слух і для використання у власних усних і письмових висловленнях. Однак, є певний шар лексики, який призначений тільки для рецептивного засвоєння: деякі розгорнуті вираження класного змісту, окремі слова й вираження, які зустрічаються в текстах для аудіювання й римування. До завершення початкового курсу учні засвоюють близько 600 словникових одиниць для говоріння й 700 для розуміння на слух. За законами пам'яті людині властиво забувати приблизно 50% отриманої інформації після її першого пред'явлення, а в цілому забування сильніше в перші дні після повідомлення нового, потім крива забування падає. З огляду на ці дані психології, учитель повинен побудувати перший етап роботи над новим словом так, щоб використати по можливості більшу кількість вправ у момент першого пред'явлення лексичного матеріалу, щоб забезпечити максимальну кількість повторень нового слова, можливість багаторазового прослуховування й відтворення його учнями в мові. 
Досвід роботи переконує у тому, що якщо слабкий і навіть середній учень не проговорив нову лексичну одиницю кілька разів протягом одного уроку, не прослухає її відтворення вчителями і товаришами, немає впевненості в тому, що вона не «піде» з його пам'яті відразу ж після закінчення занять. Такий підхід вимагає від учителя граничної уваги до вибору вправ, призначених для первинного відпрацьовування лексики, і організації роботи з нею. Тому ознайомлення учнів з новими словами (презентація й семантизація) і їхнє первинне закріплення є дуже напруженою роботою 
Традиційна стратегія припускає дві основні стадії роботи: семантизація лексичних одиниць й автоматизації лексичних одиниць. 
Семантизація розглядається як процес розкриття значення іншомовних слів й їхнє запам'ятовування, а автоматизація – як процес використання слів у говорінні з метою оволодіння ними. 

                     

Ефективні вправи  для засвоєння лексики

Основним типом вправ тут є рецептивно-репродуктивні та продуктивні умовно-комунікативні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

- імітація ЗМ;

- лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;

- підстановка у ЗМ;

- завершення ЗМ;

- розширення ЗМ;

- відповіді на інші типи запитань;

- самостійне вживання ЛО у фразі/реченні;

- об'єднання ЗМ у понадфразові єдності - діалогічну та монологічну.

У молодших класах, коли тільки починається нагромадження активного словника й учні ще слабо володіють усним мовленням, читанням, вимовою, графікою англійської мови, ознайомлення зі словами в процесі бесіди й слухання зв'язної мови дається важко; слова можливо повідомляти лише в окремих фразах, і тільки після їхнього відпрацьовування як лексичних одиниць, які наповнюють моделі, стає можливим використати їх у зв'язній мові, у читанні текстів. 
На цьому етапі переважають прийоми розкриття слів, у яких основна роль належить вчителю; учитель повинен викликати у свідомості учня потрібне поняття – для цього він може використати наочність. Наочність збільшує ефективність навчання, допомагає учневі засвоювати мову більш осмислено й з більшим інтересом. Значення наочності бачать зараз у тому, що вона мобілізує психічну активність учнів, викликає інтерес до занять іноземною мовою, розширює обсяг засвоюваного матеріалу, знижує втому, тренує творчу уяву, мобілізує волю, полегшує весь процес навчання. За останні роки знову стає актуальною проблема наочності при навчанні іноземним мовам.

Виходячи з особливостей пам’яті та психофізичних можливостей школярів початкової школи, найбільш ефективними видами роботи із засвоєння лексичних одиниць може бути застосування:  

1. Flashcards.  Окрім звичного використання картинки для семантизації слова і повторення його за вчителем, пропонуємо ряд цікавих вправ задля закріплення нових лексичних одиниць.

Вправа 1 (Magic Eyes). На дошці вчитель розміщує 6-8 картинок з новими словами. Спочатку діти повторюють слова за вчителем. Потім учитель прибирає першу картинку, але своїми «чарівними очками» діти її «бачать» і називають, та продовжують називати картинки всього ряду.  Потім учитель прибирає ще одну – наступну – картинку. Цього разу учні по пам’яті називають дві відсутні картинки та продовжують ряд. Вправа триває допоки вчитель не зніме всі картинки з дошки. Діти із захопленням виконують вправу, бо в ній є елемент виклику їх кмітливості і пам’яті, не помічаючи процесу механічного повторення слів.

Вправа 2 (Whisper). Учитель по черзі шепоче вже затреновані нові слова, а учні мусять упізнати слово за рухами губів учителя. Ціль даної вправи – перевірити, наскільки добре учні засвоїли лексику.

Вправа 3 (Guess). Учитель показує лише невеличкий фрагмент flashcard з проханням здогадатися, що є на картці. Зазвичай діти не можуть відразу здогадатися – і перераховують багато нових вивчених слів. Це провокаційна хитрість учителя, спрямована на активізацію лексики.

Вправа 4 (Circle). Розглянемо цю вправу крізь призму лексики з теми «Одяг». Учитель запрошує дітей стати в коло і, віддаючи картку із зображенням джинсів учню, який стоїть ліворуч, запитує: “Do you like wearing jeans?”  Учень відповідає: “Yes, I do/ No, I don’t”. Учень ставить аналогічне запитання наступному учню, який стоїть ліворуч від нього, і отримує від учителя нову картку з новим запитанням. Наприклад, “When do you wear gloves?”   Картки йдуть колом і вправа закінчується, коли остання картка повертається до вчителя. Під час виконання цієї вправи можуть застосовуватися різні граматичні структури, як то: “Is/are there…”  “Can you…”  “Have you…” тощо.

2. Для успішного запам’ятовування лексики доцільно застосовувати прислів’я, скоромовки, загадки та фонетичні вправи, ілюструючи їх картинками. Наприклад, A pretty girl with a pretty curl.  Look at this good cookery book.

3. Вивчення дитячих віршів, на нашу думку, сприяє міцному засвоєнню лексики. Гарним джерелом аутентичних англомовних віршів є Mother Goose Rhymes, вірші Dr. Seuss.

4.Надзвичайно популярними і загально улюбленими є вправи з використанням пісень. До прикладу наводимо дві пісні – Chocolate Cake та The Wheels on the Bus. Учитель має широкий простір у використанні пісенного матеріалу. Прослухавши пісню Chocolate Cake, дітям можна запропонувати написати свою пісню, замінивши ключове словосполучення сhocolate сake на улюблений продукт. Пісня The Wheels on the Bus допомагає вивчити багато лексики не тільки стосовно транспортних засобів, а й  соціальних явищ.

5. Перегляд казок, мультфільмів та коротких діалогів на відео с подальшою можливістю дітей зіграти ролі головних героїв є запорукою збагачення активного словникового запасу.

Заслуговують на увагу інсценізації казок “The Very Hungry Caterpillar”;  “Do You Want to Be My Friend?” by Eric Carle, а також ресурси British Council.

6. Актуальним способом засвоєння лексики є підхід “Learning Through Doing”, коли діти, виконуючи якусь роботу, коментують її. Наприклад, «Я вирізаю/приклеюю/прибиваю  тощо».

7. Викликають захоплення у дітей і словникові ігри: кросворди, пошуки слів у таблицях, заміни букв у словах, складання слів з окремих букв/складів тощо.

8. Не варто забувати і про традиційні учбові вправи: Gap Filling, Matching, словникові диктанти, ведення та контроль словників.

Вищезазначені вправи можна застосовувати для ефективного засвоєння лексичного запасу молодших школярів.

Таким чином, лексичний матеріал англійської мови, шкільний словниковий запас – це той розмовний мінімум, яким учні повинні оволодіти в початковій школі. Завдання вчителя у цьому випадку – донести до учнів, засвоїти і закріпити якомога більше лексичних одиниць для того, щоб учні використовували їх у подальшій практиці спілкування. Звичайно, що лише підручник не може забезпечити досягнення цілей при вивченні іноземної мови. Потрібно широко використовувати й інші засоби: аудіо- та відеоматеріали, книжки для домашнього читання, текстові завдання. На останок хотілося б зауважити, оволодіння іноземною мовою відбувається не тільки на уроці, а тому органічне поєднання  уроку, домашньої і позакласної роботи забезпечить ефективне формування комунікативних навичок і вмінь, сприятиме розвитку в учнів самостійності, комунікативно-пізнавальної та соціальної активності.

 ЛІТЕРАТУРА

1.Claudia Pesce. Teaching English Vocabulary- 10 Fabulous ways To Teach New  Words

http://busyteacher.org/2921-teaching-english-vocabulary-10-fabulous-ways-to.html

2.Annamaria Pinter. Teaching Young Language Learners. Oxford Handbooks For Language Teachers

3. REBECCA ALBER Doing It Differently: Tips for Teaching Vocabulary

http://www.edutopia.org/blog/vocabulary-instruction-teaching-tips-rebecca-alber

4.  How to teach vocabulary. Scott Thornbury 2002 Longman.
5.  Techniques in teaching vocabulary. Virginia French Allen. Oxford university divss. 2002.
6.  Language teaching: methods and approaches. Longman 2002. 

7. Лексичні рольові ігри. English №5, 2010.

8 . Навчання лексики дітей молодшого шкільного віку. English №39, 2011.

9. Особливості навчання лексики на початковому етапі. Іноземні мови в навчальних закладах №2, 2009.

10.  Роман С.В., Коломінова О.О. Виховний потенціал предмета «Англійська мова» у початковій школі // Іноземні мови. – 2002. – №4. – С. 52–56.
11. Формування потенційного словникового запасу. English 27, 2011

Матеріали з досвіду роботи

Розвиток навичок діалогічного мовлення як засіб формування моделі процесу спілкування у реальному житті на середньому етапі навчання

План

1. Зміст навчання діалогічному мовленню.                        

2. Психологічні особливості діалогічного мовлення

3. Типові комунікативні завдання

4.Вікові особливості дітей 10 - 15 років та їх готовність до іншомовної діалогічного мовлення

5. Досвід роботи. Приклади вправ .

6. Література

  

1. Зміст  діалогічного мовлення

Діалогічне мовлення - це процес взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає і слухачем, і мовцем. Характерною ознакою діалогічного мовлення є його зверненість до співрозмовника. Спілкування, як правило, проходить у безпосередньому контакті учасників, які добре обізнані з умовами, в яких відбувається комунікація. Під час діалогу ми, як правило, бачимо свого співрозмовника, а тому звертаємо увагу на невербальні засоби спілкування (міміку, жести, контакт очей), які він використовує. За допомогою цих засобів стає зрозумілим певна незавершеність висловлювань, що є також характерною рисою діалогічного мовлення. Використовуючи невербальні засоби спілкування, мовець виражає свої бажання, сумніви, жаль, припущення тощо. Отже, їх не можна ігнорувати при навчанні англійської мови учнів початкової школи.

                           2.  Психологічні особливості діалогічного мовлення

Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуативність. Ситуативним діалогічне мовлення є тому, що часто його зміст можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, в якій воно здійснюється. Мовленнєва дія не може існувати без ситуації спілкування, тому вчитель на занятті з англійської мови повинен створити ситуацію спілкування. Слід зазначити, що в процесі навчання  англійської мови нас цікавлять не будь-які ситуації дійсності, а лише ті, що спонукають до мовлення. Такі ситуації називають мовленнєвими або комунікативними. Комунікативна ситуація – це ситуація мовного спілкування двох і більше людей. Вона завжди містить у собі стимул до мовлення. За визначенням В.Л.Скалкіна, "комунікативно-мовленнєва ситуація – це динамічна система взаємодіючих факторів, які залучають людину до мовленнєвого спілкування і визначають її поведінку в межах одного акту спілкування"

Одним із шляхів створення комунікативної ситуації є рольові ігри, які сприяють реалізації міжособистісного спілкування учнів на занятті з англійської мови. Рольова гра допомагає учням спланувати особисту мовленнєву поведінку і передбачити поведінку співрозмовника. Вона передбачає елемент перевтілення учня у представника певної соціальної групи, професії тощо. Через це рольові ігри часто сприймаються школярами як реальна дійсність: учні дістають у них можливості для самовираження, яке здійснюється у межах цих ролей. Кінцевою метою рольової гри на заняттях з англійської мови є відпрацювання комунікативних навичок та умінь. Це сприяє формуванню мовленнєвої та соціокультурної компетенцій. Учасники рольової гри не тільки роблять повідомлення з певної теми, але й невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її, цікавляться думкою інших, обговорюють різні точки зору, кожен прагне висловити свою думку  і таким чином розмова стає невимушеною, що власне і є реалізацією комунікативного підходу до навчання англійської мови. Адже створена умовна ситуація, в якій відбувається невимушене спілкування з обігруванням соціальних ролей, тобто моделюються реальні умови комунікації.

3. Типові комунікативні завдання

Найбільш типовими комунікативними завданнями є: розпитати, попросити, запропонувати, повідомити, описати, розповісти, пояснити, оцінити, заперечити, обґрунтувати. Для цього учні  на заняттях з англійської мови повинні оволодіти різними функціональними типами діалогів. Основними з них є: діалог-розпитування та діалог-обмін враженнями. Діалог-розпитування може бути одностороннім або двостороннім. У першому випадку ініціатива запитувати інформацію належить лише одному учню, у другому – кожному з них. Двосторонній діалог-розпитування розвиває ініціативність обох учнів, характерну для природного спілкування. Наступним за складністю є діалог-обмін враженнями (думками), метою якого є виклад власного бачення певного предмета, події, явища, коли молодші школярі висловлюють свою думку, наводять аргументи для доказу, погоджуються з точкою зору співрозмовника або спростовують її. При цьому ініціатива ведення бесіди є двосторонньою.

Учні  оволодівають наведеними вище типами діалогів на заняттях з англійської мови на основі складної системи мовленнєвих навичок і вмінь. Це обумовлено лінгвістичними і психологічними особливостями діалогічного мовлення. На заняттях з англійської мови у школярів необхідно розвивати вміння ініціативно розпочинати діалог, реагувати на репліки співрозмовника та спонукати його до продовження розмови . Це є однією з умов формування мовленнєвої компетенції. Навички і вміння діалогічного мовлення формуються поетапно в процесі виконання учнями початкової школи системи вправ. В навчанні діалогічного мовлення на заняттях з англійської мови можна виділити три етапи:

1.     засвоєння учнями діалогічних єдностей (діалогічна єдність – сукупність реплік, що характеризується структурною, інтонаційною та змістовою завершеністю);

2.     засвоєння мікродіалогів (мікродіалог розглядають як засіб вираження основних комунікативних завдань учасників спілкування);

3.     самостійне складання учнями власних діалогів англійською мовою (власне діалог (розгорнутий діалог) складається з двох-трьох мікродіалогів).

Приклади вправ з діалогічного мовлення

Діалог - розпитування.

Підготовчий етап. Вправа 1. Читання звичайного тексту та діалогу. За особливостями діалогу впізнати його.

Вправа 2. Подані репліки діалогу-розпитування. Одна з реплік-відповідей не відповідає запитанню. Потрібно знайти цю репліку.

§                     What is your name?

§                     My name is Natalia.

§                     Have you got a sister?

§                     They are grey.

Вправа 3. Подається діалог-розпитування із пропущеними репліками-відповідями. Ці відповіді подано у довідці. Потрібно поставити їх у діалог за змістом.

Вправа 4. Записаний діалог, у якому репліки переплутані місцями. Потрібно відновити послідовність.

§                     Hello! How are you?

§                     I am fine! Do you like flowers?

§                     Yes, I have.

§                     Have you any flowers in your room?

§                     Yes, I like flowers very much.

Основний етап. Вправа 5. У діалозі незавершеними є репліки-запитання. Учні повинні завершити їх, користуючись репліками-відповідями.

§                     Hello! What’s your ___?

§                     My name is Paul.

§                     Where are ________?

§                     I am from Canada.

§                     Do you have any _____?

§                     Yes, I have cat Cactus.

§                     It’s nice to meet you!

§                     See you soon!

Вправа 6. У цій вправі учням пропонуються репліки-кліше, на які потрібно дати відповідь. Учні працюють попарно.

§                     Hello! What is your name?

§                     ________________

§                     How old are you?

§                     ________________

§                     Do you live in London?

§                     ________________

§                     Where do you live?

§                     ________________

§                     It’s nice to meet you! Good bye!

Вправа 7. Складання власного діалогу на задану тему. За допомогою поданих вище вправ в учнів формуються вміння реагувати на репліки співрозмовника та невимушено вести діалог. Учитель на заняттях з англійської мови пропонує різноманітну тематику складання діалогів, які загалом повинні сформувати країнознавчу та соціокультурну компетенції.

4. Вікові особливості дітей 10 - 15 років та їх готовність до іншомовної діалогічного мовлення

Оволодіння іншомовною діалогічного промовою представляє деякі труднощі для школярів.Перша причина цього викликана тим, що діалогічна мова об'єднує два види розмовної діяльності - аудіювання і говоріння. У зв'язку з цим другий партнер має зрозуміти репліку першого партнера і швидко і адекватно відреагувати на неї, тобто відгукнутися реактивною реплікою. Складність полягає в тому, що необхідність сприйняти і правильно зрозуміти першого партнера, з одного боку, і підготувати свої відповіді - з іншого, служать причиною роздвоєння уваги і, як результат, неспроможність вести діалог у нормальному темпі за умови недостатнього володіння мовними засобами. Ще одна перешкода на шляху учнів до оволодіння діалогом є і його непередбачуваність. Діалог неможливо спланувати заздалегідь, адже розмовне поведінку кожного з учасників спілкування значною мірою визначається розмовною поведінкою іншого (або інших) партнерів. Кожному з них необхідно стежити за перебігом думок співрозмовника, іноді несподіваним, що призводить до зміни предмета спілкування . До кінця 5 - початку 6 класу учні освоюють лексико-граматичний матеріал, достатній для ведення діалогу з досить широкою тематикою. Оволодівши основними комунікативно-структурними типами висловлювань, учні повинні вміти :

- спілкуватися, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається;

- відповісти на питання про особисте життя (питання звучать чітко і трохи в уповільненому темпі);

- робити пропозиції, використовуючи репліки спонукального характеру;

- реагувати на пропозиції, твердження тощо;

- запросити і дати інформацію про явища, події, факти;

- аргументувати свій вибір, точку зору;

- під час спілкування продемонструвати володінн... я мовними навичками і мовним матеріалом, набутими протягом попередніх років.

Висловлювання кожного учня повинні бути не менше 7 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні.

До кінця 7 - початку 8 класу мовний матеріал, яким володіють учні, дозволяє їм висловити більш складні ідеї, емоції. У діалогічних висловлюваннях учнів знаходять відображення причинно-наслідкові зв'язки об'єктивної дійсності, умовно-тимчасові відносини тощо. p align="justify"> У межах засвоєного матеріалу, поряд з уміннями, набутими за попередні роки, учні 7-8 класів повинні вміти реалізувати такі комунікативні завдання:

- спілкуватися, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається;

- брати участь у діалозі, обмінюючись інформацією на основі прочитаного, почутого, побаченого, висловлюючи при цьому свою думку.

5. Досвід роботи

Спираючись на свій досвід роботи, хочу запропонувати систему вправ, які можна використовувати на практиці в процесі навчання учнів діалогічного мовлення.

1 .Прослухайте діалог без тексту з попередніми орієнтирами(запитання за змістом, правдивими й неправдивими твердженнями, ключовими словами).

 2 .Прослухайте діалог, використовуючи візуальну опору.

 3. Прослухайте окремі репліки для відпрацювання правильної вимови та інтонації и прочитайте діалог.

 4. Прочитайте діалог за ролями.

 5. Зробіть переклад діалогу з рідної мови англійською.

 6. Заповніть порожні місця у репліках діалогу.

7. Розкрити дужки в репліках діалогу.

 8. Відтворіть діалог у ролях.

 9. Самостійно розширте репліки в діалозі відповідно до контексту.

10.Складіть діалог, розміщуючи переплутані репліки у відповідному порядку( a jumbled dialogue).

11.Складіть діалог на основі теми, ситуації, ключових слів і з урахуванням певної комунікативної задачі.

12. Складіть діалог до серії малюнків, використовуючи ключові слова( малюнки відображають послідовність дій людей, які спілкуються.)

 13. Складіть діалог, використовуючи наявні дані про ситуацію, початок і кінцівку діалогу.

 14. Складіть діалог за прочитаним текстом.

6. Література

1.Скалкин В.Л. Обучение диалогической речи (на материале английской речи): пос.[для учит.] / В.Л.Скалкин. – К., Рад. школа. – 1989.

2.Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / С.Ю.Ніколаєва та інші. – К.: Ленвіт, 1999.

3. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування навичок і вмінь // Іноземні мови. – 199. - № 3 – с. 3 – 8 

4.Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов. // Іноземні мови – 2002. - № 1. – с. 39 – 46 

 Розвиток ключових життєвих компетентностей учнів шляхом забезпечення інтегрованості змісту уроку  іноземної мови

Розділ I

Компетентність та компетенції

 Зміни в характері освіти для кінця XX - початку XXI століття полягають в його спрямованості, цілях, змісті, які все більш явно орієнтують його на «вільний розвиток людини», на творчу ініціативу, самостійність учнів, конкурентоспроможність, мобільність майбутніх фахівців. У зв’язку з цим все більш актуальним стає  компетентнісний підхід у освіті, формування ключових компетенцій людини є перспективним напрямком в науці і практиці  освіти. Питання про ключові компетенції є сьогодні предметом обговорення в усьому світі. Особливо актуальна ця проблема звучить зараз у зв'язку з модернізацією української освіти.
             Введення компетенцій в нормативну і практичну складову освіти дозволяє вирішувати проблему, типову для української школи, коли учні можуть добре опанувати набір теоретичних знань, але відчувають значні труднощі в діяльності, що вимагає використання цих знань для вирішення конкретних життєвих завдань або проблемних ситуацій.
             В даний час не існує загальноприйнятого визначення компетенції. Загальним для всіх визначень є розуміння її як здатності особистості справлятися з самими різними завданнями. Компетентність є результатом набуття компетенцій. На нашу думку, слід розрізняти поняття «компетенція» і «компетентність», оскільки компетентність, на відміну від компетенції (що містить в собі ключові поняття "знання", «уміння» та «навички» та ін.), які передбачають дію людини за стандартною ситуацією, має в собі елемент готовності до ситуації через особистісну характеристику людини, через перехід від якості знання до якості діяльності, яка може бути нестандартною. І тому за своєю суттю поняття «компетентність» є значно ширшим від поняття «компетенція».                        

                За матеріалами дискусій, організованих в рамках проекту ПРООН «Освітня політика та освіта «рівний-рівному», 2004 р. визначено перелік ключових компетентностей, який пропонується українським педагогам:

                                     

1.       Загальнокультурна — стосується розвитку культури особистості та суспільства у всіх її аспектах. Вона передбачає вміння аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної та світової науки і культури.

2.    Громадянська — передбачає здатність орієнтуватися у проблемах сучасного суспільно-політичного життя.

3.          Підприємницька — передбачає реалізацію здібностей співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними матеріальними, трудовими, природними й екологічними ресурсами, інтересами й потребами інших людей і суспільства.

4.         Соціальна — передбачає вміння аналізувати механізми функціонування соціальних інститутів суспільства, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури, національних і загальнолюдських цінностей, реалізовувати моделі толерантної поведінки в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами і країнами.

5.         Компетентності з інформаційних і комунікативних технологій (ІКТ) передбачають здібності застосовувати інформаційно-комунікативні технології в навчанні та повсякденному житті.

6.    Здоров’язберігаюча — передбачає збереження власного фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я.

                Уміння вчитися — програмує індивідуальний досвід самостійного навчання. Компетентність передбачає, що особистість сама визначає мету навчально-пізнавальної діяльності, планує, програмує свою діяльність, організовує свою працю для досягнення мети, знаходить і накопичує потрібні знання, способи для розв’язання завдань.

Розділ II

Інтегрованість змісту уроку  іноземної мови

                                           Багатодисциплінарна інтеграція

орієнтована, передусім, на дисципліни, які організовуються навколо певної теми. Існує багато способів втілення такої програми, відрізнятимуться вони інтенсивністю та насиченістю. Вони мають, як правило, загальношкільний характер.

                                      

                                   Міждисциплінарна інтеграція

базується на поєднанні споріднених дисциплін (наприклад, читання, письмо та декламація у межах вивчення літератури). Педагог може самостійно чи разом з однокласниками  втілювати ідею в життя чи спільно з колегами. Окремі навчальні предмети відрізняються, проте важливо підкреслити міждисциплінарні зв’язки, завдяки чому розвивається мислення

на більш високому рівні.

                                Трансдисциплінарна інтеграція

спрямована на поглиблення зв’язку навчального процесу та реальних життєвих ситуацій. Програма розробляється з огляду на типові проблеми, які виникають у школярів конкретної місцевості. Завдяки цьому учні розвивають життєві навички, застосовуючи їх у реальному житті.

                                                                

            Одним зі способів реалізації трансдисциплінарної інтеграції є проектне навчання, або STEM, про який ми неодноразово згадували. Учні та вчителі обирають тему для дослідження, що базується на інтересах школярів з прив’язкою до планування навчального процесу.

Розділ ІІІ

Власний досвід

         Отже, в нашому випадку мова піде в основному про розвиток ключових життєвих компетентностей учнів шляхом забезпечення міждисциплінарної інтеграції. Для початку покажемо зв’язки англ. мови та географії. A safe topic to start our conversation is the weather. (Види робіт - опис малюнків, підбір відповідної лексики до малюнків, заповнення пропусків лексикою з теми, складання діалогів за зразком, обговорення прослуханого повідомлення прогнозу погоди тощо). Можна привести приклад, аудіювання.

(Додаток 1)

         Дану соціальну компетентність можна розвинути, запропонувавши дітям уявити себе в одній з частин країни. Вони дають пораду своєму другу/ меншому брату як одягнутись відповідно до погоди. Виходячи з того, що це завдання є порада, учні повинні застосувати відповідний вивчений мовний матеріал як-то : You should, I recommend you, If I were you etc.Ця вправа допомагає формувати здоров’язберігаючу компетентніть.    Проектна робота, завданням якої є виготовлення leaflets з порадами як поводитись під час пожежі, землетрусу, торнадо також вчить дітей збереженню свого життя.

         Наступний приклад інтегрованості англ. мови та географії можна спостерігати при вивченні рідного краю та частин світу. Запропонуйте дітям поглянути на карту України і прокоментувати ландшафт, розташування великих міст, історичних памяток, тощо з використанням лексики, що вказує на частину світу. Це є приклад розвитку загальнокультурної компетентності.

        І останній зразок використання теми з географії для вивчення ступенів порівняння прикметників, який теж відноситься до загальнокультурної компетентності: відгадування чи складання учнями географічних quizzes, використовуючи порівняльну та вищу ступінь прикметників,наприклад

Which river is longer ?

A)the Themes B) the Nile C) the Dnipro

 What is the longest river in the world?

         Досить часто вивчаючи англійську мову вчителі зіштовхуються з темами, що відносяться до історії  the UK чи  the USA. І на жаль ми не можемо навіть сподіватися на знання з європейської чи американської історії, тому доводиться з допомогою відеоматеріалів та текстів для читання розширювати кругозір учнів. Вчителі з англійської мови поглиблюють знання учнів зі світової історії.

        Загальнокультурна компетентність виховується на кожному уроці англійської мови, а особливо, коли ми розглядаємо питання мистецтва та літератури. Природньо, що при вивченні англійських письменників та їх творів ми опираємось на обізнаність учнів з зарубіжної літератури. Окрім широко вживаних форм роботи таких як  T/F, Multiple choice questions та відповіді на запитання до тексту, ми вчимо дітей передбачати події, будувати логічний послідовний порядок подій, уявляти себе героями оповідання і переповідати все, що сталося від імені одного з героїв, писати власну кінцівку, розігрувати сценки. На таких уроках ми також поглиблюємо знання учнів з мовознавства. В текстах А.Крісті та К.Дойля у підручнику для 8 класу ми шукали такі тропи як порівняння, метафору та персоніфікацію, вивчивши наступне правило:

             Similes use the words as or like to compare one idea to another in order to suggest that they are similar – Jane’s hair is as white as snow.

          Metaphors make a direct comparison between 2 things without the use of as or like- Jenny’s eyes were 2 deep, blue pools.

              Personification assigns the qualities of a person to smth not human for emphasis. The wind howled in our ears. ( Додаток 2. Роздатковий матеріал для вчителів- METAPHOR VS SIMILE GRAMMAR QUIZ)

        Найважливіше завдання вчителя в школі навчити дітей берегти своє здоров”я. Не можна оминути увагою підготовку та проведення уроків на яких ми розглядаємо таку важливу і цікаву для учнів в даний час проблему як Здорове харчування (A Balanced Diet) Ми маємо в підручнику багато аудіо матеріалу, який , як на мій погляд, краще зрозумілий тим учням, які мають додаткові знання з біології та хімії. Щоб запобігти складнощам в процесі аудіювання я використала піраміду здорового збалансованого харчування.(Додаток  3)

        Цікавою для дітей була тема Money matters, яка формує підприємницьку компетентність і передбачає реалізацію здібностей дбати про власні економічні інтереси й потреби та співвідносити їх з інтересами й потребами інших людей і суспільства.

Дана тема залучає трансдисциплінарну інтеграцію спрямовану на поглиблення зв’язку навчального процесу та реальних життєвих ситуацій. Основними формами роботи були – обговорення та дискусія. Завдяки жвавому обговоренню учні здобувають навички, які зможуть застосувати у реальному житті.  Можемо спробувати і ми.

How to make extra cash?

What is budgeting?

How to save money?

Хорошою темою для дебатів є тема Can money buy happiness?

            По завершенню дебатів можна написати нарис- opinion essay чи for and against essay. Слід зауважити, що формування навичок письма окрім орфографічних та граматичних вмінь розвиває логіку мислення, критичне мислення, вчить аналізувати та оцінювати події,  що є важливим в розвитку всіх видів компетентностей.

                 Цікавим та повчальним було проведення уроку у формі наукової пресконференції з питань вірусології, мікробіології та засобів убезпечення життя. Давайте ми спробуємо теж організувати такий вид діяльності. Для цього нам необхідно обрати прессекретаря, вченого вірусолога(1-2), лікаря-спеціаліста з питань бактерій(1-2) та грибкових захворювань(1-2). Решті учасників семінару пропоную стати журналістами відомих видань за бажанням. “Учені “, використовуючи мобільні телефони, знаходять важливу наково-популярну інформацію в інтернеті з своїх питань, в той час як журналісти готують запитання.  Прессекретар може розпочати конференцію так :

Microbes are everywhere. They live around us, on us and inside us. We can’t see them but they are there. There are good microbes that help us fight diseases and keep us healthy. Some microbes are, however, bad and can make us sick causing diseases. Here are 3 main types of microbes: bacteria, viruses, fungi. How can we protect ourselves from bad microbes? First you can listen to our famous doctors and then ask them questions.

По закінченню зустрічі з вченими-лікарями журналісти пишуть статті в своїх виданнях нп одну з тем з порадами як уникнути хвороб. Як показує життя, формування таких компетентностей є нагальним.

             На жаль, в наших підручниках не передбачена міжпредметна інтеграція з уроками музики - ніяких пісень. Звичайно, цей могутній засіб впливу на процес навчання слід використовувати незважаючи на проблему нестачі часу, використовуючи можливості інтернету.

   Додаток 1

Transcript: 

News reporter: Here is the weather.

Weather reporter: Welcome to the weather forecast. Now, let’s see what the weather is like today. In the north of the country it’s very windy and cold. There is a chance of some rain too, so don’t leave home without your umbrella! The temperature is around 10º centigrade. In the east it’s rainy all day today, I’m afraid. There may be a thunderstorm in the afternoon. The temperature is a bit higher, at around 13º. In the west and middle of the country the weather is dry, but cloudy. So no rain for you, but it is quite windy and the temperature is just 10º. The south of the country has the best weather today. It’s cloudy most of the time but sunny this afternoon. The temperature is around 15º.

 Додаток 2

            Similes use the words as or like to compare one idea to another in order to suggest that they are similar – Jane’s hair is as white as snow.

          Metaphors make a direct comparison between 2 things without the use of as or like- Jenny’s eyes were 2 deep, blue pools.

              METAPHOR VS SIMILE GRAMMAR QUIZ

I. Which is the best definition of a metaphor?

1. It states that one thing is literally another thing.
2. It’s a device used in poetry.
3. It is a lie.
4. It describes something in a way that isn’t literally true for symbolic effect.

II. Which of these is an example of a metaphor?

1. He is as dead as a doornail.
2. The early bird gets the worm.
3. It is hotter than an oven in here.
4. To be or not to be, that is the question.

III. Which of these is a simile?

1. Life is like a box of chocolates.
2. Let’s go paint the town red.
3. Larry is like his twin Louie.
4. Love is a battlefield.

IV. Why shouldn’t you  use a dead metaphor?

1. Because it is the East, and Juliet is the sun.
2. Because it’s a slippery slope.
3. Because it’s a snooze.
4. Because it’s raining cats and dogs.

V. You ain’t nothin’ but a hound dog

     Cryin’ all the time.

What type of person is the subject of the song?

1. A hound dog.
2. A loyal guardian.
3. Someone with droopy jowls like a hound.
4. A whiner

VI. Just like a prayer, your voice can take me there

      Just like a muse to me, you are a mystery…

What comparative device is used here?

1. Simile.
2. Metaphor.
3. None of the above.
4. Parallelism.

VII. Which of these is an example of a simile?

1. Her music is a portal.
2. His voice is an angel’s song.
3. She plays guitar like breathing air.
4. Their music is the best.

  

 Додаток 3

                                THE    FOOD    PYRAMID

BALANCED DIET

A balanced diet  contains  a variety of different types of food  providing adequate amounts of the nutrients necessary for good health

.
 Components of a balanced diet

Components	Help
Carbohydrates
Proteins
Fats
Vitamins and Minerals
Water.

Fill in the table with the sentences:

Build all parts of the body such as muscle, bone, teeth, and blood

Produce energy (power and heat)

 Keep the body in good working order

                            Читання як вид мовленнєвої діяльності

   Читання як комунікативне уміння та засіб спілкування є, поряд з усним мовленням, важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов.

Читання  - рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається, і відноситься до письмової форми мовлення.

                    Основі методи навчання читання  

Існує два основних, протилежних у своїй основі, методи навчання читанню. Один називається метод цілих слів, інший – фонологічний або фонетичний.

 Метод цілих слів

Тут дітей навчають розпізнавати слова як цілі одиниці, не розбиваючи на складові - не вчать ні назв літер, ні звуків. Дитині показують слово й вимовляють його. Коли вивчено 50-100 слів, їй дають текст, у якому ці слова часто зустрічаються. Цей метод відомий як метод Глена Домана. Поборники раннього розвитку захоплювалися ним у 90-ті роки.

  Фонетичний метод.

Фонетичний підхід грунтується на алфавітному принципі. У основі - навчання вимови літер і звуків,  а коли дитина накопичує достатні знання, вона переходить до складів, а потім - і до цілих слів.

Починати необхідно з  алфавіту. Алфавіт - це абстрактний код. Малюк, який доти мав справу з реальними речами, починає користуватися символами, адже це перший крок розвитку абстрактного мислення. Оволодіння читанням англійською мовою завжди представляє великі труднощі для учнів, що викликаються графічними та орфографічними особливостями англійської мови. На підтвердження сказаного можна навести такі дані: орфографічна система використовує 26 букв, 146 графем (буквосполучень), які передають 46 фонем (фонема - одиниця мови, за допомогою якої розрізняються і ототожнюються морфеми, і тим самим - слова). Так, англійський алфавіт представляє багато труднощів для учнів, рідною мовою яких є російська, в силу відмінностей, що існують між алфавітами двох цих мов. З 26 пар англійських букв (великих і малих) лише чотири можна вважати схожими на відповідні літери російського алфавіту за значенням і формою. Це К, k, M, Т. 31 буква - повністю нові для учнів: b, D, d, F, f, G, g, h, L, 1,I,i, J, j, N, n, Q, q, R, r, S, s, t, U, u V, v, W, w, Z, z. Літери А, а, В, С, с, Е, е, Н, О, о, Р, p, Y, y, X, x мають місце і в тій, і в іншій мовах, але читаються по-різному. Отже, найважчими літерами є останні.

Великі труднощі представляє читання голосних, поєднань голосних і деяких приголосних, які читаються по-різному, в залежності від їх положення в словах. Наприклад, man - name, day - rain, this - think, pencil - cat, Geography - garden, window - down.

При навчанні читання учнями повинні бути засвоєні основні правила читання, до яких слід віднести: читання голосних під наголосом в закритому і відкритому складах і перед "г"; читання сполучень голосних ee, еа, ay, ai, oy, оо, ou, ow; приголосних с, s, k, g, ch, sh, th, ng, ck і таких сполучень, як - tion, -ssion,

Цілі навчання читання:

У процесі навчання ІМ в середній школі необхідно сформувати уміння читати на комунікативно достатньому рівні, з тим, щоб учні могли розуміти:

¨     основний зміст нескладних автентичних (неадаптованих) текстів та 

¨     досягти повного розуміння складніших за змістом і структурою текстів різних жанрів: суспільно-політичних, науково-популярних, художніх (адаптованих).

Читання   -   це один з видів мовленнєвої діяльності, що має велике пізнавальне значення.

Читання звичайно виступає не лише як мета, а й як засіб навчання самого читання (навчальне читання), а також інших видів мовленнєвої діяльності (усного мовлення й письма).

Вправи, що формують навички техніки читання

Серед вправ, що формують навички техніки читання, слід насамперед назвати такі:

¨     Читання хором за вчителем (диктором). Вправи цього типу будуються лише на знайомому матеріалі. Таке читання формує в учнів також уміння членувати речення на синтагми, правильно інтонувати їх, розставляти фразові наголоси тощо.

¨     Самостійне читання хором. Всі учні одночасно читають один текст. Учитель керує читанням, постукуючи олівцем по столу, Слова і прості речення тут читатимуть усі учні, навіть найслабші.

¨     Самостійне індивідуально-масове читання. Учні незалежно один від одного одночасно напівголосно або голосно читають текст. Для такого читання пропонують лише тексти, в яких учні, на думку вчителя, не робитимуть помилок, або такі, що вже читалися на попередніх уроках.

¨     Індивідуальне читання. В умовах уроку нераціонально часто вдаватись до цього виду читання, його доцільно пропонувати як домашнє завдання* з метою розвитку швидкості читання. Індивідуальне читання вголос є також засобом контролю.

                                     Читання в класі

 включає кілька кроків:

1.    перевірка знання заданих на попередньому уроці виразів. Включення їх у фонетичну зарядку.

2.    Пред'явлення задачі. В інструкції визначається форма виконання ( усно, письмово, якою мовою), а також підкреслюється доцільність швидкого виконання задачі.

3.    Власне читання. Бажано забезпечити повну самостійність виконання.

4.    Перевірка прочитаного та оцінювання. Учні здають виконані задачі.

5.    Озвучення тексту. Якщо дозволяє час, це варто робити на тому ж уроці. Перший раз текст може прочитати вчитель. Його можна прослухати також в аудіо запису. Повторення читання має супроводжуватись аналізом граматичних форм тощо.

                      Домашня робота з текстом.

Учитель може дати учням завдання на вдосконалення техніки читання з акцентом на виразність і швидкість читання.   Виконання   завдання   оцінюється   на   наступному   уроці.

Домашня письмова робота може включати такі завдання:

1.     Знайдіть і випишіть відповіді на запитання.

2.     Скоротіть текст, зберігаючи загальний зміст.

3.     Випишіть речення, які характеризують одну з дійових осіб тощо.

4.     Перепишіть текст, або його частину, замінивши особу, часову форму тощо (вправи на трансформацію).

5.     Прочитайте ще раз і розставте правильно пункти плану (дається план з порушеною послідовністю). Можна дати також серію речень, розміщених у довільному порядку.

6.     Випишіть із тексту ті речення, які можна використати для опису картини (вказується малюнок у підручнику).

7.     Прочитайте текст і складіть план прочитаного (для сильніших учнів).

8.     Прочитайте і доберіть правильні твердження з 2-х запропонованих. Учитель на дошці або картках пропонує серії тверджень, в кожній з яких лише одне відповідає змісту прочитаного тексту.

9.     Прочитайте текст і заперечте або підтвердіть такі висловлювання.

10.Прочитайте текст і знайдіть еквіваленти таких речень. Дається серія речень, які в іншомовному варіанті вживаються самостійно, або входять компонентами до складносурядних або складнопідрядних речень.

Вимоги до текстів з читання на початковому етапі. 

   Першою і головною вимогою є виховна цінність текстів, їх моральний потенціал.

Другою, не менш важливою вимогою є пізнавальна цінність і науковість змісту тексту. Прикладом можуть бути тексти "The Earth", "School in England", "London"  та ін.

Третьою вимогою є відповідність змісту тексту віку учнів. Часто в текстах іноземною мовою школярам пропонується інформація, яка знаходиться за рамками їх інтересів. В результаті втрачається сенс читання, воно перестає бути джерелом пізнавальної інформації, не сприяє роботі думки, не приносить дітям задоволення, залишає їх байдужими. Увага учнів зосереджується лише на мовній формі тексту, і часто, прочитавши текст, учень не може сказати, про що в ньому йдеться. При такому читанні залишаються незадіяними емоційно-розумові процеси школяра.

Четверта вимога пов'язана з мовою тексту. На початковому етапі і особливо на першому році вивчення англійської мови, враховуючи труднощі англійської орфографії, навчання читанню має здійснюватися на лексико-граматичному матеріалі, попередньо засвоєному усно. Це дозволяє знімати труднощі, пов'язані з розумінням прочитаного, і більше уваги приділяти техніці, виразності читання. Поступово, особливо з введенням домашнього читання, тексти можуть містити й незнайомі слова (не більше 2%), про значення яких можна здогадатися, або які даються в посторінкових виносках.

Література:

×     Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. кол. авторів під кер. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с./ст. 187-222.

×     Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навчальний посібник. - К.: Ленвіт, 2006. - 200 с./ст. 96-99, 136-138, 175-176

×     Державні чинники. (Програма. Державний освітній стандарт.)

×     Петрашук О. II., Петренко О. Тексти з читання англійською мовою у початковій школі.

×     Журнал «Іноземні мови».

×     Панова Л. С. Обучение иностранному языку в школе. К.: Рад. Школа, 1989.

×     Пассов Е. И. Обучение иностранному языку в средней школе. М.: Просвещение, 1988.

×     Вишневський О. І. Довідник вчителя ІМ. К.: Рад. Школа, 1982.

.